Уповноважена особа у випадках виявлення фактів домашнього насильства –

БАЛАБА ОЛЬГА ІГОРІВНА

Щорічно з 25 листопада до 10 грудня проходить Всеукраїнська кампанія «16 днів проти насильства». Основна її мета - привернення уваги до проблем подолання домашнього насильства, жорстокого поводження, підвищення рівня обізнаності громадян щодо форм насильства, алгоритми дії для потерпілих, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок та чоловік.

Цьогоріч ми теж долучилися до неї

Чому важливо повідомляти про випадки домашнього насильства?

Замовчування випадків домашнього насильства призводить до повторного вчинення насильства, досить часто ще в більш жорсткій формі. Через відчуття безкарності цикли стають усе коротшими – тобто акти насильства трапляються все частіше, стають усе більш агресивними та наносять більше шкоди постраждалим. Постраждалі мають право звертатися за допомогою та отримувати її в повній мірі, війна жодним чином не може бути виправданням нереагування з боку держави на вчинюване насильство. Вкрай важливо зберігати увагу до проблеми як з боку держави, так і суспільства.

-ФІЗИЧНЕ НАСИЛЬСТВО-

НАВМИСНЕ НАНЕСЕННЯ ОДНИМ ЧЛЕНОМ РОДИНИ ІНШОМУ ПОБОЇВ, ТІЛЕСНИХ УШКОДЖЕНЬ, ЩО МОЖУТЬ ПРИВЕСТИ АБО ПРИВЕЛИ ДО СМЕРТІ ПОСТРАЖДАЛОГО, ПОРУШЕННЯ ФІЗИЧНОГО АБО ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я, НАНЕСЕННЯ ШКОДИ ЙОГО ЧЕСТІ ТА ДОСТОЇНСТВУ. ВСІ ДІЇ, СПРЯМОВАНІ НА СПРИЧИНЕННЯ ДИТИНІ ФІЗИЧНОЇ ШКОДИ, ЗАБОРОНЕНІ ЗАКОНОМ;

- СЕКСУАЛЬНЕ НАСИЛЬСТВО–

ПРОТИПРАВНЕ ЗАЗІХАННЯ ОДНОГО ЧЛЕНА РОДИНИ НА СТАТЕВУ НЕДОТОРКАННІСТЬ ІНШОГО ЧЛЕНА РОДИНИ, А ТАКОЖ ДІЇ СЕКСУАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ СТОСОВНО НЕПОВНОЛІТНЬОГО ЧЛЕНА РОДИНИ. ПОНЯТТЯ "СЕКСУАЛЬНЕ НАСИЛЬСТВО" МІСТИТЬ В СОБІ НЕ ЛИШЕ ЗҐВАЛТУВАННЯ, А Й СЕКСУАЛЬНІ ДОМАГАННЯ, НЕПРИСТОЙНІ ПРОПОЗИЦІЇ, А ТАКОЖ БУДЬ-ЯКІ ОБРАЗЛИВІ ДІЇ, ЩО МАЮТЬ СЕКСУАЛЬНИЙ ХАРАКТЕР;

- ПСИХОЛОГІЧНЕ НАСИЛЬСТВО–

НАСИЛЬСТВО, ПОВ’ЯЗАНЕ З ДІЄЮ ОДНОГО ЧЛЕНА РОДИНИ НА ПСИХІКУ ІНШОГО ШЛЯХОМ СЛОВЕСНИХ ОБРАЗ АБО ПОГРОЗ, ПЕРЕСЛІДУВАННЯ, ЗАЛЯКУВАННЯ, ЯКИМИ СПЕЦІАЛЬНО СТВОРЮЄТЬСЯ ЕМОЦІЙНА НЕВПЕВНЕНІСТЬ, НЕЗДАТНІСТЬ ЗАХИСТИТИ СЕБЕ Й МОЖЕ ЗАПОДІЮВАТИСЯ АБО ЗАПОДІЮЄТЬСЯ ШКОДА ПСИХІЧНОМУ ЗДОРОВ’Ю;

- ЕКОНОМІЧНЕ НАСИЛЬСТВО–

НАВМИСНЕ ПОЗБАВЛЕННЯ ОДНИМ ЧЛЕНОМ РОДИНИ ІНШОГО ЖИТЛА, ЇЖІ, ОДЯГУ Й ІНШОГО МАЙНА АБО ЗАСОБУ, НА ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИЙ МАЄ ПЕРЕДБАЧЕНЕ ЗАКОНОМ ПРАВО, ЩО МОЖЕ ПРИЗВЕСТИ ДО ЙОГО СМЕРТІ, ВИКЛИКАТИ ПОРУШЕННЯ ФІЗИЧНОГО ЧИ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я.

Наслідки домашнього насильства для дітей

Діти з сімей, у яких практикується насильство, відчувають постійний психологічний дискомфорт, для них це справжня трагедія.

Існує ряд спільних ознак, що характеризують переживання та поведінку більшості таких дітей.

Страхи. Діти з сімей, де практикується насильство, переживають відчуття страху. Цей страх може проявлятися різним чином: від занурення в себе та пасивності до насильницької поведінки.

Зовнішні прояви поведінки. Мала дитина не може знати, коли відбудеться наступний спалах насильства, де та наскільки сильним він буде. В результаті, вразливість та відсутність контролю над ситуацією призводять до проявів впертості у поведінці, відмови розмовляти та агресивних вчинків.

Нездатність виразити почуття вербальне. Спостерігаючи за практикою насильства в сім’ї, діти доходять висновку, що насильство — це спосіб, яким «дорослі» вирішують свої конфлікти та наболілі проблеми. Оскільки ніхто не показав цим дітям, як слід говорити про їхні почуття/думки, вони часто не знають, що переживають або відчувають, і як можна виразити свої емоції та почуття у вербальній формі.

Жорстоке поводження з дітьми, нехтування їхніми інтересами не лише завдає непоправної шкоди їх фізичному здоров’ю, але й тягне за собою важкі психічні та соціальні наслідки. У більшості дітей — жертв насильства -з’являються серйозні відхилення в психічному, фізичному розвитку, в емоційній сфері.

Стаючи в сім’ях жертвами насильства, діти нерідко покидають сім’ї, опиняються на вулиці, де можуть стати об’єктами купівлі-продажу. В Україні встановилась досить небезпечна ситуація, пов’язана з поширенням торгівлі людьми, зокрема дітьми. Торгівля дітьми – це складна комплексна проблема, яка, без сумніву, має негативний вплив на неповнолітніх. Потрапивши в ці тенета, дитина стикається з погрозами фізичного, психічного, сексуального насильства, побиттям, зґвалтуванням, а також розбещенням, втягненням у злочинну діяльність, спонуканням до заняття проституцією, залученням до праці на виробництві зі шкідливими умовами, вилученням органів для трансплантації, використанням у жебрацтві тощо. Іноді жорстоке поводження до дітей може виявлятись в фактах продажу дитини самими батьками або іншими членами сім’ї.

Згідно Конвенції ООН про права дитини, яку підписали 189 держав світу, кожна дитина має право на захист від усіх видів сексуальної експлуатації та насильства. Всі держави повинні захищати дітей від сексуальної експлуатації та забезпечувати дітям-жертвам фізичну та психологічну реабілітацію і допомогу в соціальній реінтеграції.

Результати досліджень, проведених здебільшого в розвинених країнах світу, дозволяють стверджувати, що певні характеристики дітей збільшують ризик насилля: вікові, статеві, гендерні, особистісні особливості сім’ї, в якій зростає дитина. Також враховуються характеристики батьків чи опікунів (особистісні, поведінкові, статева приналежність, минулий досвід.).

ПРОТИДІЯ БУЛІНГУ

Що таке “булінг” та чому про нього треба знати!

Булінг – це відносно новий термін для пересічного громадянина, зміст якого кожен із нас не просто знає, а в більшості випадків стикався з цим явищем у дитинстві. Під терміном “булінг”, пояснюють в Біляївському районному центру соціальних служб для сім’ї, молоді та дітей,– це агресивна поведінка щодо окремої особи або групи, з метою приниження, домінування, фізичного чи психологічного самоствердження.

Булінг може проявлятись у вигляді психологічного тиску (образи, приниження, погрози, ігнорування тощо) та фізичних знущань (удари, поштовхи, принизливий фізичний контакт, побиття та інше). Не рідко фізичний і психологічний тиск об’єднуються.Від булінгу страждають і агресори, і жертви. Всі вони переживають емоційні проблеми, не вміють будувати стосунки з людьми, мають проблеми психо-емоційного розвитку. Вони потребуватимуть підтримки дорослих, які б допомогли їм розвинути здорові відношення з людьми не лише в дитячому віці, але й протягом усього їх подальшого життя.

Форми та види булінгу

Людину, яку вибрали жертвою і яка не може постояти за себе, намагаються принизити, залякати, ізолювати від інших різними способами. Найпоширенішими формами булінгу є:

• словесні образи, глузування, обзивання, погрози;
• образливі жести або дії, наприклад, плювки;
• залякування за допомогою слів, загрозливих інтонацій, щоб змусити жертву щось зробити чи не зробити;
• ігнорування, відмова від спілкування, виключення із гри, бойкот;
• вимагання грошей, їжі, речей, умисного пошкодження особистого майна жертви.
• фізичне насилля (удари, щипки, штовхання, підніжки, викручування рук, будь-які інші дії, які заподіюють біль і навіть тілесні ушкодження);
• приниження за допомогою мобільних телефонів та інтернету (СМС-повідомлення, електронні листи, образливі репліки і коментарі у чатах і т.д.), поширення чуток і пліток.

Види булінгу можна об’єднати у групи словесного (вербального), фізичного, соціального (емоційного) й електронного (кібербулінг) знущання, які часто поєднуються для більш сильного впливу.

70 % знущань відбуваються словесно: принизливі обзивання, глузування, жорстока критика, висміювання та ін. На жаль, кривдник часто залишається непоміченим і непокараним, однак образи безслідно не зникають для «об’єкта» приниження.

Фізичне насильство найбільш помітне, однак становить менше третини випадків булінгу (нанесення ударів, штовхання, підніжки, пошкодження або крадіжка особистих речей жертви та ін.).

Найскладніше зовні помітити соціальне знущання — систематичне приниження почуття гідності потерпілого через ігнорування, ізоляцію, уникання, виключення.

Нині набирає обертів кібербулінг. Це приниження за допомогою мобільних телефонів, інтернету. Діти реєструються в соціальних мережах, створюють сайти, де можуть вільно спілкуватися, ображаючи інших, поширювати плітки, особисті фотографії або зроблені в роздягальнях чи вбиральнях.

План заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в ЗДО